Одне з частих запитань, які ставлять грибоводи агентству УМДІС – як і якими препаратами обробляти покрівельний ґрунт, щоб позбутися хвороб і отримати гарні врожаї. Підтверджує це і той факт, що на Днях Українського Грибівництва лекції, пов’язані з дезінфекцією, були максимально відвідуваними і, за словами грибоводів, очікуваними і корисними.Про обробку покрівельного ґрунту агенція УМДІС попросила розповісти Оксану Наріжну, яка працює в галузі грибівництва 17 років, з яких останні 10 років – головним технологом фермерського господарства «Бланш».
Однією з найважливіших технологічних операцій в процесі вирощування грибів є дезінфекція покрівельного матеріалу. Спираючись на досвід колег і власний досвід роботи, можу сформулювати кілька рекомендацій.
Дезінфекція – це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних та біологічних захворювань і є одним з видів знезараження. Дезінфекція зменшує кількість мікроорганізмів до прийнятного рівня, але може їх і не винищити повністю. Для проведення дезінфекції використовують біологічні, фізичні та хімічні методи.
Advertisement
Хімічні речовини (дезінфекційні засоби) застосовують головним чином в тих випадках, коли неможливе або неефективне використання інших засобів. Вибір конкретного хімічного препарату та його дозування залежить від показників якості покрівельного матеріалу та бактеріологічного фону грибного підприємства.
Деякі виробники покрівельного матеріалу, ще в процесі його виробництва, обробляють торф дезінфекційними засобами. Для прикладу фірма «Торадо» використовує препарат «Делаксон», виготовлений на основі надоцтвої кислоти та перекису водню – що, на мою думку, є досить прийнятним варіантом. Якщо ж ваш постачальник не проводить дезінфекцію торфу – це необхідно робити після нанесення покрівельного матеріалу.
Не рекомендую дезінфікувати покрівельний матеріал формаліном (водометанольним розчином формальдегіду), оскільки він згубно діє як на організм людини так і на грибний міцелій. Окрім того, застосування формальдегіду у випадку надмірної концентрації розчину або при неправильному використанні спричиняє деформації плодових тіл і зниженню врожайності грибів.
Для дезінфекції торфу від патогенних мікроорганізмів, які спричиняють найбільш поширені хвороби грибів (триходерму, дактиліум, мікогон, вертицил) використовують фунгіциди на вибір (Дерозал, Вівандо, Флексіті, Банджо, Спорогон, Міраж тощо).
Вносити всі засоби захисту в покрівельний матеріал потрібно ДО технологічного етапу його рихлення (або «стопу»). Виняток – це Спорогон, який рекомендують вносити ПІСЛЯ рихлення торфу або останнім поливом до «стопу», з метою утворення «захисної» плівки. Однак потрібно враховувати, що внесення ПІСЛЯ рихлення подовжує період відновлення міцелію. Дозувати та визначати час внесення конкретного препарату потрібно згідно з інструкцією (інструкції до використання препаратів у грибній галузі можна знайти на сторінці УМДІС).
Наразі також практикують дезінфекцію торфу діоксидом хлору.
Для забезпечення прийнятного бактеріологічного фону в теплицях та на території підприємства необхідно дезінфікувати торф перед вивантаженням відпрацьованого компосту. Одним із дієвих способів є пропарювання теплиць перед вивантаженням. Оптимальним, на мою думку, є наступний режим: температура компосту та повітряно-парового середовища в камері 65-70ºС протягом 8-10 годин. Пастеризація за нижчих температур неефективна, а вищі можуть спричинити пошкодження поверхонь стін, стелажів, обладнання, комунікацій, датчиків тощо.
За відсутності пропарювального котла доцільно проводити хімічну дезінфекцію з послідуючою покривною обробкою торфу поверхнево активними речовинами. Вибір дезінфекційного засобу залежить від патогенів наявних на полицях теплиці. До прикладу, якщо торф уражений мікогоном та (або) вертицилом – рекомендую використовувати фунгіцид (Міраж, Споргон) в максимально допустимій дозі згідно інструкції. Після чого безпосередньо перед вивантаженням компосту, необхідно провести покривну обробку торфу поверхнево активними речовинами. Для застосування придатні будь-які піноутворювачі – навіть миючі засоби – які ефективні для формування стійкої та густої піни. Піна необхідна для капсулювання відпрацьованого матеріалу з метою запобігання розповсюдження патогенів під час вивантаження.
І наостанок пам’ятайте: не менш важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог, фізичні методи дезінфекції та механічне очищення приміщень, обладнання, меблів, одягу, килимків тощо. Оскільки дезінфекція покрівельного матеріалу легко нівелюється загальним контамінозним (забрудненим, зараженим) бактеріальним фоном грибного підприємства. В результаті патогенні мікроорганізми, наявні в середовищі, будуть рости і розмножуватись на всіх доступних поверхнях, в тому числі попередньо знезараженому торфі.
Як обробляти покрівельний ґрунт читачам агенції УМДІС розказала Оксана Наріжна, головний технолог ФГ «Бланш».
Агенція УМДІС співпрацює з технологами. Ми просимо кваліфіковано відповісти на запитання наших читачів і опубліковуємо відповіді якщо вони корисні більшості грибоводів.
Надсилайте запитання редактору: Інна Устиловська, inna.ustilovskaja@gmail.com.
